#disney #Chip_n_Dale #Chip_n_Dale_Rescue_Rangers #Rescue_Rangers #Rrescue_rangers #chipanddalerescuerangers #chipndalerescuerangers

У той час як ліфтер, який контролював верхню частину витягу лише близько години, вже засинав у кабіні витягу. Його повіки продовжували опускатися, поки тепло хатини намагалося приспати його. Він дивився у вікно і намагався зайняти свій розум цього надзвичайно повільного ранку. Його погляд перемістився на спиці колеса, які відкидали тінь, що обертається, на ідеальну білу ковдру снігу, що лежить на обгородженій секції під станцією розвантаження підйомника. Порожні крісла безшумно пролітали над зоною розвантаження і назад навколо колеса, щоб розпочати свій шлях назад униз схилом. Навколо лежав блискучий сніг, а сонце яскраво світило цього чудового зимового ранку. Однак краса була втрачена для молодого чоловіка, коли він поклав голову на руки, спостерігаючи за нескінченним повторенням подвійних крісел, що кружляють навколо витягу.

Як завжди, саме ті дні, які ми вважаємо звичайнісінькими, представляють для нас найбільший інтерес. Денна рутина втомила самотнього працівника на цій ізольованій вершині для новачків, але щось привернула його увагу. Він витер очі від сну, який не встиг вивітритися вранці, сподіваючись, що це є причина того, що він побачив. Можливо, він був набагато п'яніший минулої ночі, ніж думав спочатку? Чи може похмілля все ще впливати на нього навіть тут, цього яскравого ранку? Він безперечно не відчував похмілля або вибув з нього. Крім сонливості, він не відчував, що його судження взагалі було порушено.

І все ж, сидячи там прямо перед його очима, коли одне з крісел огинало колесо, він міг би присягнутися, що побачив, як купка гризунів і муха вилізли з-під крісла і скотилися з підйомника. Він ще раз витер очі і, більше не бачачи групи тварин на снігу, вирішив, що це, мабуть, просто його уява, і знову опустив голову на руки.

«Ґаджет? Ґаджет? ҐАҐЕТ!?» — крикнув Чіп, намагаючись вивести мишку з трансу, в якому вона дивилася прямо на підйомник. Чіп похитав головою: він мав би знати, що механічне обладнання не допоможе Ґаджету швидко кудись поїхати.

«Ходімо, Ґаджет, поїхали», — сказав Дейл, намагаючись допомогти своєму другові запустити Ґаджета.

«Боже, це ж підйомник Riblet, таких вже не так часто побачиш. Це вставний хват. Він досить геніальний», — почав Ґаджет. «Вони буквально розмотують тяговий канат, потім вставляють ручку в тяговий канат, а потім перемотують тяговий канат, який переплітає ручку з канатом. Вони були першим і справді єдиним виробником підйомників, який це зробив. Це забезпечувало неймовірно плавний хід, менше потребу в обслуговуванні та простішу роботу з обладнанням на лінії, але не так сприяло будівництву знімних підйомників, що певною мірою призвело до загибелі Ріблета. Також…»

«Цікаво», — сказав Дейл, слухаючи, як Ґаджет говорить про підйомники більше, ніж їм коли-небудь хотілося б. «А як щодо того, щоб поговорити про щось інше? Щось інше? Бажано менш нудне».

«Так, як щодо погоди, чи чого завгодно!» — додав Чіп, коли Ґаджет продовжувала свій монолог з інформацією про підйомник.

«Боже, тут набагато холодніше, ніж я думала», — швидко та сором’язливо сказала Ґаджет, продовжуючи дивитися на підйомник. «Не те щоб я не думав, що буде холодно, зрештою, це лижний схил, вкритий снігом, і тому має бути дещо холодно, щоб підтримувати сніговий покрив, просто холодніше, ніж я очікував».

«Краще, мабуть», – додав Чіп.

«Ого! Ти називаєш це холодом?» – з недовірою спитав Монті. «Чому я вже мерзнув у Фростбайт-Фоллз раніше, це ж ніщо».

«Там нижче нуля, це холодно, на мою думку», – сказав Чіп, поправляючи свій червоний капелюх-пуф, який Дейл подарував йому на Різдво.

«Я просто не розумію, чому ми повинні кататися на лижах», – зауважив Дейл. «Сноубординг набагато крутіший!»

«Це єдиний правильний спосіб спуститися з гори, Дейле», – відповів Чіп. «Дві дошки краще, ніж одна, я завжди кажу».

«Коли ти таке казав?»

«Коли я був інструктором з лижного спорту».

«Ви ніколи не були інструктором з лижного спорту…»

«Так, був, це було ще в коледжі…»

«О, і, гадаю, наступне, що ви нам скажете, це те, що ви також були фехтувальником…»

Чіп просто дивився на свого друга і, намагаючись щосили вдарити його по голові жердиною, Дейл швидко контратакував, і їхні жердини зустрілися в повітрі. Посмішки промайнули на обличчях двох бурундуків, коли вони почали швидко схрещувати жердини. Потім вони іншою жердиною вистрибнули з кріплень, щоб ця битва стала мобільною.

Спочатку здавалося, що Дейл мав перевагу, оскільки Чіпу знадобилося трохи більше часу, щоб звільнитися з кріплень, але незабаром вони обидва люто бігли один проти одного. Інші рейнджери просто стояли і з подивом спостерігали, як два бурундуки добре справлялися не лише зі своїми імпровізованими рапирами, але й зі своїм незграбним взуттям. Хоча робота ніг не була чимось таким, чим би пишався інструктор з фехтування, її також не було чим соромитися. Швидкі удари кожного манка продовжували сипати, а жердини продовжували своє приємне дзвоніння. Глядачам бажалося попкорну та газованої води, оскільки битва тривала і з кожною хвилиною ставала все швидшою та вражаючою.

Зрештою, виснажені, обидва манки опустили пильність і відступили один від одного на крок. Потім вони обидва здійснили ривок один на одного жердинами, проте Дейл мав кращу ідею, і в останню секунду пригнувся ліворуч, коли Чіп пролетів над ним у сніговий замет.

Рейнджери сміялися між собою, коли Чіп намагався вибратися зі снігового замету. Коли він виринув з жердиною в руці, він струсив більшу частину снігу, що прилип до його одягу. «Мушу визнати, Дейле, трохи неортодоксально, але дуже ефективно».

«Дякую, ми, гідні супротивники, часто використовуємо нетрадиційні методи, щоб перемогти наших ворогів», – відповів Дейл.

«З Дейлом все гаразд?» – спитав Монті.

«Мабуть, я дуже сильно його вдарив і не відчув», – засміявся Чіп.

Ґаджет почала перестрибувати через рівнину на вершині підйомника до підготовленого схилу, що вів вниз по горі. «Ви йдете? Мені потрібні додаткові очі, щоб побачити, як працюють ці гіростабілізуючі лижі».

«Єдиний спосіб зняти її з одного винаходу – це зняти її з наступного», – засміявся Монті.

«Я думав, що угода полягала в тому, що ти не збираєшся працювати, Ґаджет, і це просто весела відпустка, щоб відпочити від усіх труднощів роботи над справами», – запитав Чіп.

«Чіппере, ти забуваєш, що для неї винахід випадкових речей, мабуть, і є відпустка», – додав Монті.

«Правда, правда».

Рейнджери пішли за Ґаджет через рівнину і стали на чудово підготовленому вельветовому снігу. Перед ними розкинулася широка дорога з білої тканини, яка тільки й чекала, поки їхні лижі залишать свій слід.

«Знаєш, Дейле, раз ти виграв, тобі слід йти першим, чи не так?» — зауважив Чіп.

«Чого ти злякався?» — спитав Дейл.

«Ні, просто хочу, щоб ти першим упав!»

«Хочу сказати тобі, що я буду дуже добрим у цьому виді спорту, дуже дякую», — сказав Дейл, відштовхуючись на схил і одразу ж втративши рівновагу, впавши на м’який сніг.

«Я виграв», — сказав Чіп, сміючись зі свого друга, який застряг у снігу.

«Подивимося, чи в тебе вийде краще», — зауважив Дейл.

Чіп почав спускатися з пагорба і почав вирізати красиві довгі літери «S» на снігу, спускаючись з пагорба.

«Похизуватися», — пробурмотів Дейл.

Чіп просто стояв трохи нижче по схилу і посміхався своєму другу.

Ґаджет клацнула перемикачем на своїх лижах і почала спускатися з гори, але вони поїхали в протилежних напрямках, що змусило її зробити дуже незручний шпагат, перш ніж вона впала назад у сніг.

«Ґаджет, кохана, можливо, тобі варто спробувати зробити це по-старому», — сказав Монті, допомагаючи їй піднятися.

«Нічого страшного, я просто одягла їх не на ті ноги», — пояснила Ґаджет, сміючись сама з себе. Вона вимкнула лижі, зняла їх, а потім поміняла ноги, на яких були лижі. «Ось, це має спрацювати без проблем».

Монті закотив очі, коли Зіппер побажав Ґаджет удачі. Вона знову взула лижі та почала спускатися з гори. Цього разу вона не впала і набрала швидкість, продовжуючи спуск з гори, але цього разу була інша проблема: вона не могла повернути. Вона намагалася перекласти більше ваги то на одну, то на іншу ногу, намагаючись зробити якийсь поворот, але, на жаль, вона просто продовжувала спускатися прямою дорогою вниз по горі. Ґаджет спробувала покрутити кілька ручок на задній частині лиж і навіть спробувала вимкнути їх, але вимикач замкнув, і вона продовжувала набирати швидкість, спускаючись з гори. Вона сіла назад на задню частину лиж і почала щосили працювати, намагаючись змусити гіроскопи розслабитися.

Чіп вирішив, що пройде деякий час, перш ніж його друг з'їде з гори, тому він дістав карту стежок і почав оглядати, які траси, на його думку, можуть бути цікавими, сподіваючись, що сьогодні йому випаде шанс хоча б раз зійти з пагорба. Він саме оглядав траси нового підйомника Нортвей, коли почув крик і подивився вгору по схилу якраз вчасно, щоб побачити, як Ґаджет врізалася в нього на великій швидкості.

Від аварії одяг та лижне спорядження розлетілися в різні боки, аж поки часто використовуваний опис аварії як «розпродаж на подвір’ї» не виправдав себе. Одна лижа Ґаджет була на три метри в цьому напрямку, одна Чіпова — на п'ятнадцять футів, інша — ніби вибухнула бомба і розкидала їхні речі в усі боки.

Монті та Зіппер спустилися на лижах до місця аварії та допомогли Ґаджет і Чіпу зібрати свої речі. Дейл спускався з пагорба, зазнаючи різноманітних падінь та аварій, а потім допомагав іншим знову привести Чіпа та Ґаджет до ладу.

«Боже, Чіпе, ти так легко це виставляєш!» — сказала Ґаджет, намагаючись знову поправити свої гіроси. «Ти справді був інструктором з лиж?»

«Давно вже, але я був ним рік чи два», — відповів Чіп.

«Ти мені ніколи цього не казав!» — парирував Дейл. «Своєму власному другові ти таких речей не розповідаєш?»

«Напевно, розповідав, ти, мабуть, не слухав.»

«Що?» — різко відповів Дейл, а потім, сміючись, приєднався до свого друга.

«Де ти навчав кататися на лижах?» — спитав Ґаджет.

«Бреттон-Вудс», — відповів Чіп.

«Ти спеціалізувався на економіці?» — спитав Монті.

«Ні, схоже, він спеціалізувався на лижах», — засміявся Дейл.

«О, не так вже й погано, я ще встиг пограти з тобою в гурті», — відповів Чіп.

«Так», — сказав Дейл, оглядаючи решту схилу.

«Вони мають працювати, не розумію, чому б ні!» — дуже розчаровано сказала Ґаджет, знявши одну з лиж і почала чіплятися до неї плоскогубцями, які принесла з собою.

«Ґаджет», — спокійно промовив Чіп, озираючись через її плече, щоб побачити, над чим вона працює. «Це не так складно, щоб тобі потрібні були гіроскопи, щоб ти тримався вертикально».

«Ти маєш рацію, Чіпе, це не так складно, мені просто потрібно з'ясувати, який із простих циклів зворотного зв'язку, які має використовувати лижа, дає пропуски».

«Не думаю, що ти слухаєш», — зітхнув Чіп. «Якщо божевільні скандинави могли кататися на лижах лише по дерев'яних дошках, хіба ти не думаєш, що ми могли б?»

«Гадаю, якщо я трохи сильніше натягну ці пружини стабілізатора, то, можливо…»

«ҐАҐДЖЕТ!» — крикнув Чіп, відчайдушно намагаючись донести свою думку.

«Що?»

«Зроби мені послугу, дозволь мені спробувати тебе навчити», — сказав Чіп. «Але без гіроскопів».

«Вони працюватимуть, я просто знаю, що я…»

«Я впевнений, що вони працюватимуть, Ґаджет, але просто повір мені, добре?» Над лижним схилом повисла довга пауза, поки Ґаджет обмірковувала ідею кататися на лижах без допомоги тренажера, над яким вона так багато працювала. Через деякий час вона нарешті кивнула на знак згоди. «Добре, тоді взуй свої лижі, і не вмикай їх, і ми спробуємо по-моєму».

«То що далі?» — спитала Ґаджет, знову взувши лижі.

«Дай мені ці», — сказав Чіп, вказуючи на свої палиці.

«Чому?»

«Бо вони тобі не потрібні, просто дай їх мені, а ще краще — віддай їх Монті», — додав Чіп.

«У чому головна ідея?» — втрутився Дейл. «Я міг би нести палиці».

«Тобі й так досить важко триматися на ногах, Дейле», — засміявся Монті.

«Добре, тепер дай мені свої руки», — сказав Чіп. Він стояв обличчям вгору по схилу, його лижі клиноподібно вигнуті, а хвости його лиж, встромлені в сніг, були спрямовані вниз.

«Добре», — відповіла Ґаджет.

«А тепер поставте свої лижі в клин, як у мене… добре», — сказав Чіп. «Добре, поїхали», — і з цими словами він трохи звузив клин своїх лиж, і вони вдвох почали повільно ковзати вниз з гори. Інші Рейнджери просто стояли на горі та спостерігали, як Ґаджет і Чіп повільно спускаються з гори, а інші Рейнджери слідували за ними, деякі далі позаду за іншими. Зрештою, через деякий час вони всі спустилися з гори цілими та неушкодженими, хоча Дейл був у синцях і побитий.

«Отже, це катання на лижах, ось і все», — сказав Чіп, відпускаючи руки Ґаджет і жестом запрошуючи Монті повернути їй палиці. «Все залежить від балансу, в якому тіло так само, якщо не більше, вправне, ніж гіроскопи. Тільки не думай про це так багато, і все вийде».

«Дякую, Чіпе», — посміхнулася Ґаджет, йдучи за іншими Рейнджерами до підйомника, щоб зробити ще одну пробіжку. «То що нам робити далі?»

«Промити і повторити».

Перевод украинский: StudioMosFilmV2

Автор литература: iceberg210